Що таке мікропроцесор

Мікропроцесор нолічує досить довгу історію. До того, як винайшли мікропроцесор (процесор на одніймікросхемі), існували цілі процесорні блоки ц великих комп'ютерах. Тепер інтеграція пішла ді фантастичних меж. Одна мікросхема вміщує не тільки сам процесор, але ще й супутні йому елементи. Цілий комп'ютер в одній мікросхемі. Така мікросхема називається мікроконтролером. Що ж це за супутні елементи? Це дуже важливі складові частини мікропроцесорної системи. Без них не може обійтися ні один мікропроцесор.Отож складові типової мікропроцесорної системи: Процесор, модуль пам'яті, порти вводу-виводу (imput-output). Тепер детальніше.

Пам'ять. Це спеціалізований електронний пристрій, який представляє собою набір кластерів, в кожному з яких може зберігатися одне число, приймаюче значення від 0 до 255. Детальніше про це далі.

Порти вводу-виводу. Це спеціальні мікросхеми, за допомогою яких мікропроцесорна система може спілкуватися з зовнішнім
світом. Через порти вводу комп'ютерна система отримує інформацію ззовні, і відповідно навпаки з портами виводу вони
видають результати своєї роботи і керують зовнішніми пристроями.

Процесор - це найголовніша частина, серце системи. Він призначений для того, щоб виконувати різні операції з числами.
Послідовність цих операцій називається програмою. Кожна операція кодується у вигляді числа та записується у пам'ять. Ті
числа, з якими процесор виконує операції, називаються даними. Дані таож записані в пам'ять. По суті діла, процесор - це
цифровий автомат, здатний виконувати вибраний набір операції з числами. Але головною його особливістю являється
можливість запрограмувати будь-яку послідовність його дій.

Всі три частини обчислювальної системи зв'язані між собою так званими шинами даних. По цих шинах передаються цифрові
сигнали від процесора до модуля пам'яті, від процесора - до портів вводу-виводу. І також навпаки. Які операції може
виконувати процесор? Всі прості операції, які можна провести над числом. Він може зчитати число з будь-якого кластера
пам'яті, складати, вираховувати, іноді множити і ділити зчитані числа. Результат завантажує назад в па'мять. Крім арифметичних дій, процесор може виконувати логічні операції з числами (Булеві функції). Набір операцій, які процесор спроможний виконати за участі портів вводу-виводу, набагато менше, чим операцій з кластерами пам'яті. В них також можливо записувати і зчитувати інформаці. Проте зберігання чисел - це не головне призначення портів.
Через порти вводу-виводу проходять відповідні електронні сигнали призначені для керування мікропроцесорним пристроєм, або виводу готового результату.
Ці сигнали використовуються для керування. Керувати можна будь-якими пристроями, який допускає електронне керування, це: індикатори; дисплеї; електромагнітні реле; електромотори; електропневмоклапани; електричні нагрівники і т. д.

Необхідно тільки підсилити керуючі сигнали до потрібної потужності. Крім перелічених вище команд в будь-який мікропроцесор закладений набір спеціальних команд, специфічних для задач керування процессом обчислень.

Виробники мікропроцесорів турбуються про те, щоб закласти в мікропроцесор достатній набір команд для рішення будь-яких  можливих задач. Використовуючи ці команди, розробник конкретної мікропроцесорної системи може створити свою власну програму, яка буде змушувати мікропроцесор виконувати саме ті дії, які йому необхідні. Розроблена програма записується у відповідну область пам'яті і зберігається там постійно.

Linux – це просто як Borsch

У цьому посібнику розглянуті методи роботи з ОС Linux на базі інсталяційної збірки
Borsch. Збірка створена на основі Debian GNU/Linux. Відбір програм здійснювавася з
метою використання цієї збірки у шкільному курсі інформатики на ПЕОМ з процесором
Intel Celeron 466 і 128 Мб оперативної пам'яті. Розгянуті методи роботи з графічними
оболонками XFCE, Gnome і KDE. Подана інформація про офісні пакети
OpenOffice.org1.1.0 і GNOME Office. Розглянуті методи роботи з комп'ютерними
словниками, педагогічними програмними продуктами а також виконання MS Window-
програм за допомогою системи Wine. Викладено основи адміністрування ОС Linux.
Для вчителів і викладачів інформатики.

Відомості про авторів:
Степан Апуневич, науковий співробітник астрономічної обсерваторії Львівського
національного університету імені Івана Франка, кандидат фізико-математичних наук. Автор
розділів 1.1, 1.5, 1.6.1 – 1.6.8, 2.3.3;
Василь Бойко, студент другого курсу факультету електроніки Львівського
національного університету імені Івана Франка. Автор розділу 1.6.9;
Григорій Злобін, доцент кафедри радіофізики Львівського національного університету
імені Івана Франка, кандидат технічних наук. Автор розділів 1.2 – 1.4, 2.1 – 2.4 (за винятком
2.3.3.), 2.5.7, 2.5.8 , 2.7.3;
Сергій Кудрик ,інженер. Автор українізації офісних пакетів OpenOfficeorg 1.1,
OpenOfficeorg 2.0;
Валерій Семенюк, вчитель інформатики Львівської СШ№80, методист Львівського
обласного інституту освіти. Автор розділу 2.6.

Linux команди конвертування різної інформації

  Конвертування тексту

#dos2unix filedos.txt fileunix.txt              #Конвертувати файл текстового формату з MS DOS в UNIX (різниця в символах повернення кaретки)
#unix2dos fileunix.txt filedos.txt              #Конвертувати файл текстового формату з UNIX в MSDOS
#iconv -l                                       #Виводить список всіх доступних кодувань
#icov -f cp1251 -t UTF-8 file.txt -o file2.txt  #Зміна кодування. Був файл file.txt з кодуванням cp1251, а став файл file2.txt з кодуванням utf-8
#recode ..HTML < page.txt > page.html           #Конвертувати вміст текстового файлу page.txt в html-файл page.html

Конвертування PDF в JPEG

#convert name.pdf name-%03d.jpg                 #Конвертується name.pdf в посторінкові JPEG зображення (в деяких дистрибютивах необхідно встановити пакет imegemagick)
#convert *.jpeg name.pdf                        #Очевидно що це зворотній процес

Конвертування аудіо

Для конвертування аудіо необхідні додаткові 
#cdparanoia -B                                  #Копіювання треків з AudioCD в дану теку wav-файлами
#lame -b 256 in.wav out.mp3                     #Конвертування wav-файлів в mp3 з якістю 256kb/s
#oggenc in.wav -b 256 out.ogg                   #Конвертування wav-файлів в Ogg Vorbis з якістю 256kb/s

Linux команди для моніторингу роботи ОС

  Команди необхідні для моніторингу роботи операційної системи. Всі показники виводяться на екран в режимі реального

часу. Число, після команди означає інтервал часу виводу інформації. Команди дійсно корисні при налаштуванні вашого ПК.

#top         #  Інформфцфя в реальному часі про завантажені процеси, використання ОЗУ. За замовчуванням вона видає задачі які найбільше завантажують процессор, і оновлює список кожні 5 секунд. Найбільш часто використовувані гарячі клавіші:
  * t  Ввім/вим видачі сумарних даних
  * m Ввім/вим видачі інформації про використання пам'яті
  * A  Сортування рядків по максимальному використанню різноманітних ресурсів
  * f  Вхід в меню інтерактивного керування даними
  * o  Дозволяє вам інтерактивно задавати порядок рядків
  * r  Зміна пріорітета процесів за допомогою команди renice
  * k  Видалення процеса за допомогою команди kill
  * z  Перемикання між кольоровим і монохромним варіантом видачі зображення 

#htop        #  Більш розширена онлайн статистика

#dmesg       #  Показує log-файли завантаження ОС і пошук нових пристроїв

#mpstat 1    #  Показує розширену статистику використання ресурсів системи у відсотках

#vmstat 2    #  Розширена статистика використовування віртуальної пам'яті

#iostat 2    #  Розширена статистика переривів пристроїв

#w username      #  Виявляє інформацію про те, які користувачі знаходяться в системі і які процеси працюють від їх імені

#ps           #  Короткий список дійсних процесів

#free         #  Команда показує загальну кількість вільної і використовуваної пам'яті і пам'яті свопінгу, розмір буферів

#sar          #  Збір інформації про системну активність

#netstat      #  Мережевна активність

Здається все що необхідно. 
#iptraf       #Мережева статистика в режимф реального часу.
Команда iptraf завантажує кольоровий інтерактивний монітор, який слідкує за мережевим ip. Цей монітор видає в зручному для читання вигляді наступні дані
  * Статистику мережевого трафіку по TCP підключеням
  * Статистику IP трафіку по мережевих інтерфейсах
  * Статистику мережевого трафіку по протоколах
  * Статистику мережевого трафіку по портах TCP/UPD і по розмірах пакетів
  * Статистику мережевого трафіку по адресам протоколів другого рівня

#ss           #Вивід інформації про сокети і мережеві підключення TCP/UPD
#pmap          #Команда виводить дані про розподілення пам'яті між процесами. Для того, щоб отримати інформацію про використання пам'яті з процесом pid # 47394, введіть:
# pmap -d 47394
#mpstat        #Виводить дані про активність кожного в наявності процессора, процессор 0 буде першим.


 

Огляд дистрибютивів Linux їх історія та походження

У 1983 році Річард Столман заснував проект GNU з метою створення повноцінної Unix-подібної операційної системи (ОС) і наповнення її повністю відкритим програмним забезпеченням (Open Source). На самому початку 1990-х проект зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку , за винятком основного компоненту — ядра. У 1990 році проект почав розробку ядра GNU Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвільдс як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, віддав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукса також вимагали наявності на твердому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі на кшталт LILO. Лінукс швидко перевершив Minix у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.
Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим прикладним програмним забезпеченням у вигляді дистртбютивів Лінукс.

Ось, так воно колись було, а тепер детальний перелік дистрибютивів можна знайти тут.
 Як бачимо існує три основні (не рахуючи маленькі) гілки дистрибютивів:
Debian, Slackware, Red Hat. Розписувати про кожен не буду цю інфу ви можете знайти на вікі. Кожен дистрибютив займає своє почесне місце та несе свою філософію, наприклад: Slackware - старий та консервативний дистрибютив який вважається корінним Linux, тобто з роками в ньому мало що змінюється, а філософія Ubuntu така що кожен користувач може користуватися системою не залежно віж вмінь чи досвіду.
Ось така незначна інформація більше запитуйте в коментарах.

Встановлення ОС з власноруч створеної завантажувальної флешки/диска

Досить довго нічого не постив у свій блог це звя'зано було з деякими особистими проблемами, а також відсутністю читачів. Але тепер з'явилось більше вільного часу тому наступний місяць можете чекати багато нової корисної інформації. Доречі, якщо в когось є якісь питання то пишіть мені, можливо я відповім на нього або напишу статтю по даному питанню.
Сьогоднішній пост присвячений завантажувальним флешкам, дискам, а також як ними користуватись та для чого вони створюються. Поставимо перед нами завдання встановити на ПК якусь операційну систему наприклад Windows 7, Linux Mint 17 розглянемо обидва випадки по черзі. Якщо в вас вже є завантажувальний диск/флешка то як встановити ОС на комп'ютер читайте нижче, а якщо ж нема то для цього нам потрібен комп'ютер, диск/флешка та образ ОС (найчастіше з розширенням iso) де знайти їх запитаєте в Google, Яндекс... і тд. і тп. Потім вам необхідно записати даний образ на флешку/диск. Якщо ви використовуєте ОС Windows то для запису можете скористатися таким ПЗ як: PowerISO, Ultra ISO, Nero, Universal-USB-Installer, ISO2DiscSetup, Windows7-USB-DVD-tool, Unetbootin. Бажано мати їх всі або більшу частину тому що вони не завжди спрацьовуют або працюют взалежності від образу. Якщо ж ви використовуєте ОС на ядрі Linux(будь-який дистриб'ютив) там все просто,

також можна використати UNetbootin, USB Image Writer. Приблизно як зображено на скріншоті обираємо параметри за якими створиться майбутня завантажувальна флешка.

Тепер у вас є завантажувальна флешка/диск монтуємо її у комп в якому ви хочете змінити ОС або ж просто покористуватися в режимі LiveCD, якщо є така можливість. Після монтування необхідно зайти в BIOS (при завантаженні компа після "екрану привітання" залежно від BIOS-а тиснути DEL, F1, F2) та змінити налаштування завантаження в розділі Boot Device Priority. На перше місце поставити ваш змонтований диск/флешку натиснути F10 (зберегти налаштування та вийти). Якщо все пройшло вдало то далі ви побачите завантаження вашої ОС. Після необхідно виконати дії інсталятора, розмітити розділ на жорсткому диску, відформатувати його та власне повторювати всі указівки інсталятора і врешті решт ви матимете на своєму залізі ОС яку хотіли. Якщо в когось є якісь запитання залишайте свій коментар, з радістю допоможу.

Linux команди для роботи з файлами та дерикторіями

#cd /home               #Перейти в директорію '/home'
#cd ..                  #Перейти в задану директорію рівнем вище
#cd../..                #Перейти в задані директорії двома рівнями вище
#cd                     #Перейти в домашню директорію
#cd~user                #Перейти в домашню директорію користувача user
#cd -                   #Перейти в попередню директорію
#pwd                    #Показати директорію в якій находишся
#ls                     #Показати вміст папки
#ls -F                  #Показати вміст папки з дописом символів що характеризують їх тип
#ls -l                  #Показати деталізований огляд файлів та директорій в даній директорії
#ls -a                  #Показати сховані файли та директорії в даній директорії
#ls -laX                #Виводить форматований список всіх файлів включаючи приховані
#ls *[0-9]*             #Показати файли та директорії які містять в своєму імені цифри 0-9
#tree або lstree        #Показати дерево файлів та директорій починаючи з коріння /
#mkdir dir1             #Створити директорію з іменем 'dir'
#mkdir dir1 dir2        #Створити дві директорії одночасно
#mkdir -p/tpm/dir1/dir2 #Створити дерево директорій
#touch /home/priklad1   #Створити пустий файл
#cat /home/priklad1     #Відкрити файл
#nano /home/priklad1    #Редагувати файл
#gedit /home/priklad1   #Ще одна команда редагування файлу
#rm -f file1            #Стерти файл з іменем 'file1'
#rmdir dir1             #Стерти директорію
#rm -rf dir1            #Стерти директорію і рекурсивно весь її вміст
#rm -rf dir1 dir2       #Аналогічно попередній команді
#mv dir new_dir         #Перейменувати або перемістити файл або директорію
#cp file1 file2         #Зкопіювати file1 в file2
#cp dir/*.              #Зкопіювати всі файли директорії dir в дану директорію
#ln -s file1 lnk1*      #Створити символічне посилання на файл або директорію
#ln file1 lnk1          #Створити фізичне посилання на файл або директорію
#du -sh/home/priklad1   #Виводить розмір заданої директорії або файлу
#locate priklad         #Пошук всіх файлів з ім'ям priklad
 

Загальні команди Linux

В операційних системах з ядром Linux велику кількість завдань краще виконувати за допомогою консолі. Консоль - це такий текстовий інтерфейс в якому користувач "спілкується" з ОС. На прикладі вводить відповідні команди і отримує готовий результат!
Щоб потрапити в консоль потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Alt+F1, взагалі то їх шість, отже переключатись між ними можна в відповідності F2, F3, F4, F5, F6, щоб вийти з консолі потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Alt+F7, хоча насправді ви невийдете, а перейдете в термінал де завантажено графічну оболонку.
Все ж набирати команди можна й використовуючи емулятори терміналу типу Bash. Знайдете у вашому графічному середовищі.
По завершенню набору команд натискаємо Enter і спостерігаємо виконання команд.
Загальні команди Linux:
#uname -a           # Показати версію ядра
#lbs_release -a     # Виводиться інформація про версію Ос Debian і основаних на ній дистрибютивах (включно з Ubuntu)
#clear              # Очищення термінала від рядків попередніх команд
#wall Привіт        # Відправляє на термінали других користувачів повідомлення "Привіт"
#date               # Показує час і дату на даний момент
#cal 2013           # Показує в зручній формі календар на 2013 рік
#hostname           # Показує мережеве ім'я компютера
#!!                 # Виконати останню команду
#history | tail-59  # Показати останніх 50 набраних команд
#exit               # Завершити сеанс користувача
#passwd             # Змінити пароль нинішнього користувача
#shutdown -h now    # Вимкнути комп'ютер
#shutdown -h 12:45  # Вимкнути комп'ютер О 12:45
#poweroff           # Вимкнути комп'ютер
#reboot             # Перезавантаження системи
#cat /proc/cpuinfo  # Виводить інформацію про центральний процесор
#cat /proc/meminfo  # Виводить звіт про використання пам'яті
#cat /proc/swaps    # Показує використання розділу підкачки
#cat /proc/version  # Показує версію ядра Linux
#cat /proc/net/dev  # Показує наявні мережеві адаптери і статистику передачі пакетів
#cat /proc/mounts   # Виводить інформацію про змонтовані файлові системи
#lspci-tv           # Виводить інформацію про PCI пристрої
#lsusb-tv           # Виводить інформацію про підключені USB пристрої
#uptime             # Час, що минув з моменту останнього завантаження

Це були найголовніші команди терміналу, далі буде цікавіше.

Система адресації в Internet

Кожний комп'ютер підключений до Internet або мережі в цілому, повинен мати свій адрес. В Internet використовується два типи адрес: цифрові, або IP-адреси та доменні. Подивимось на кожного із них окремо.
IP-адрес по суті аналогічний поштовому індексу. IP-адрес представляє собою послідовність із чотирьох чисел розділених крапками: Наприклад, "197.162.201.204".
Кожне з даних чисел займає 1 байт(=8 біт). Кожна з цих секцій може мати значення від 0 до 255(максимальне число, що можна вмістити у 8 біт це 255). Ліва частина IP-адреса визначає конкретну мережу в Internet і називається мережевим ідентифікатором (network ID).
Права частина визначає конкретний комп'ютера в мережі і називається ідентифікатором комп'ютера(host ID). Використовується 3 класи IP-адрес: "А", "B" і "С". Такі класи визначають скільки октетів(чисел) відводиться під адрес мережі, а скільки під адрес комп'ютера.
IP-адреси класу А призначені для роботи з невеликою кількістю мереж(до 126) які утримують велику кількість комп'ютерів приблизно до 16777214, якщо бути точним. Розглянемо наш приклад "198.162.201.204". Отже
октет 198 мережевий ідентифікатор, а 162.201.204 ідентифікатор комп'ютера. IP-адрес класу "В" призначений для роботи з середньою кількістю мереж, а це до 16284 і комп'ютерами до 65534. В даному випадку "198.162." мережевий ідентифікатор, а 201.204 ідентифікатор комп'ютера.
IP-адрес класу С призначений для роботи з великою кількістю мереж(до 2097092) які мають мале число комп'ютерів (до 254), а в даному випадку "198.162.201" мережевий ідентифікатор, а "204" ідентифікатор комп'ютера.
Для передачі інформації на конкретний комп'ютер в Internet протокол TCP/IP використовують IP адреси.
Але людині звичніше працювати з  іменами. Саме тому користувачі зазвичай користуються доменними адресами. Доменний адрес так як і IP-адрес складається з частин розділених крапками, але на відміну від IP-адреси читається з права на ліво: з початку йде ім'я комп'ютера, а потім ім'я мережі в якій він знаходиться.
Правіший - домен першого рівня, наступний з ліва його піддомен - домен другого рівня і так далі. Домен першого рівня визначає країну або тип організації якій належить комп'ютер. Існує встановлене двобуквене скорочення для доменів країн. Наприклад, Україна - ua; США - us; Великобританія - uk і так далі.
Домен другого рівня виділяє організацію яка керує мережею, яку містить даний комп'ютер. Зазвичай ім'я домену співпадає з назвою організації.   

Принцип роботи Internet

Як нам всім відомо Internet - це всесвітня комп'ютерна мережа яка об'єднує різні інші мережі та окремі апарати.
Назва Internet говорить сама за себе, а перекладається приблизно так: "(Inter - між, net - мережа) Internet - це мережа мереж."
Вона забезпечує обмін інформацією. Всі комп'ютери (та інші апарати які мають до неї доступ) обмін здійснюється незалежно від операційних систем.
Для здійснення такого зв'язку всі комп'ютери повинні керуватися єдиними правилами, ці правила і назвали Протоколом.
Протокол - це набір правил обміну інформацією між комп'ютерами, встановленими за взаємною згодою.
В наш час для зв'язку в Internet використовують протокол TCP/IP. Цей протокол був розроблений в 1983 році. Дата його створення й вважається днем народження Internet.
Фактично TCP/IP - це два протоколи: IP(Internet Protocol, міжмережевий протокол) і TCP(Transmission Control Protocol - протокол керування передачами).
IP - Це ранній варіант передачі даних в організованих пакетах, між мережами.
Єдиний недолік протокола IP це є його неможливість справлятися з помилками при передачі інформацією.
Цей не достаток IP усуває TCP. Він гарантує що всі пакети будуть доставлені адресату.
Таким чином TCP і IP працюють "в парі", що забезпечує цілісність передачі інформації.
       

Ієрархія файлової системи в Linux

Операційні системи на базі Linux мають чітко виражені місця зберігання даних.
Існує навіть спеціальний стандарт Filesystem Hierarchy Standard (FHS) перекладається приблизно як Стандарт Ієрархії Файлової системи.
У Windows Ви звикли казати диск C та диск D в Linux все не так.
В Linux існує єдиний вузол який називається Кореневий каталог і позначається так /.
На скілки дерикторій Ви б не розбили свій Вінчестер все зводиться до Кореневого каталога.
У кореневому каталозі знаходяться дерикторї(користувачам Windows більш близьке значення цього слова як папка, далі будем думати, що визначення каталог, директорія та папка еквівалентні).
Кожна з даних дерикторій відповідає за свій зміст.
Нижче будуть наведені невеликі описи стандартних дерикторій OC Linux.
/  Кореневий каталог файлової системи Linux в якому знаходяться системні файли та каталоги.
/bin   розміщуються системні програми, а також основні команди ядра Linux.
/boot   знаходиться завантажувальник системи, та інші файли необхідні для старту Linux.
/dev    знаходяться дані про фізичні пристрої та дані про керування ними (можна назвати це драйверами)
/etc    знаходяться системні файли конфігураці. Типу passwd і hosts.
/home  Ваш домашній каталог.
/lib    знаходяться системні бібліотеки та модулі ядра.
/lost+found    знаходяться резервні файли та файли для відновлення системи.
/media В даному каталозі монтуються зміння носії. Для кожного носія створюється підкаталог.
/mnt   В даний каталог монтують (на деякий час) додаткові файлові системи.
/opt    зазвичай установлюють додаткове ПЗ. Яке є доповненням до базового програмного забезпечення.
/proc   занесені дані про псевдофайлову систему, або віртуальну файлову систему з інформацією про процеси та ядро.
/root  Домашній каталог користувача root.
/sbin  Тут знаходяться важливі системні виконуючі файли (бінарні) файли. Файли для запуску системи та команди які зазвичай використовує системний адміністратор такі як reboot.
/srv   В даному каталозі знаходяться незмінні дані про сервіси (тільки для читання)
/tmp    знаходяться тимчасові файли, вони зазвичай стераються коли стають непотрібними. Це назразок області підкачки.
/usr   В даному каталозі знаходяться допоміжні файли (бібліотеки). А також каталог /usr містить ієрархію підкаталогів.
/var   Каталог /var містить в собі різноманітні файли які зазвичай змінюються з часом. Наприклад тут знаходяться збереження до ігор.
Вище наведені каталоги стандартні для усіх Linux систем, а інші каталоги залежать від дистрибютивів.