Монтування iso образу в (Linux Mint, Ubuntu) з командного рядка

Зараз ми розглянемо спосіб як монтувати образ в Linux Mint та й Ubunt'і використовуючи командний рядок. Отож, відкривайте консоль і вперед!)

 Спочатку створимо директорію, в яку будемо монтувати наш iso образ. В Linux Mint
Монтування пристроїв виконується в директорію /media, тому ми можемо створити директорію в ній. Створимо директорію /media/iso:

Тепер скористуємось командою mount і примонтуємо iso образ. Будемо вважати, що файл з образом має їм'я failik.iso та знаходиться в домашньому каталозі (/home/mark).

Ключ -o до команди призначений для вказання опції loop. Після вказуємо шлях і ім'я iso файла, який нам необхідно змонтувати і через пробіл директорію, в яку файл буде примонтований. Після виконання даної команди в директорії /media/iso зявиться вміст iso образу. Після виконання команди можливо, ваш віконний менеджер відкриє директорію з образом. Також звертайте увагу образ примонтований тільки для читання, операції з файлами недоступні.

Переглянути вміст файлів в директорії /media/iso виконавши команду ls:

Відмонтування iso образу
Для відмонтування призначена команда unmount. Щоб відмонтувати образ виконайте команду unmount /media/iso (З правами адміністратора звичайно):

 При виконанні команди ви можете отримате наступне повідомлення:

umount: /media/iso: device is busy.
        (In some cases useful info about processes that use
         the device is found by lsof(8) or fuser(1))

А це означає, що директорія (пристрій) використовується. Наприклад, папка може бути відкрита в файловому менеджері і ви намагаєтесь виконати команду unmount, находячись в ній. Після успішного відмонтування можна видалити директорію /media/iso, виконавши команду: (sudo rmdir /media/iso)

Зміна паролю користувача в Linux

Вітаю, дорогі читачі! Як змінити пароль користувача в Linux.
Отже, почнімо. Для зміни паролю в Linux існує команда passwd. Команда виконується без будь-яких параметрів, або ж вказати ім'я користувача, пароль якого ви хочете змінити (але тут потрібні права суперкористувача). Після чого вам необхідно буде ввести попередній пароль (який встановлений на даний момент), а після двічі новий пароль.

Зміна паролю поточного користувача

Вводимо passwd без параметрів:

Після чого необхідно ввести поточний пароль та натиснути клавішу Enter, потім ввести новий пароль і знову натисноти Enter, ввести ще раз новий пароль та натиснути Enter.

Зверніть увагу, що коли ви вводите пароль, він не відображається на екрані.
Якщо раптово ви побачили що консоль каже вам:

You must choose a longer password

Це відповідно означає, що ви ввели дуже простий пароль, тому система просить вас вигадати кращий (більш захищений). Повторіть команду passwd та введіть більш захищений пароль (як мінімум довжиною від 6 до 8 символів, пароль повинен включати цифри, літери та допустимі символи).

Змінюєм пароль випадкового користувача

Щоб зміни пароль будь-якого користувача необхідно володіти правами користувача root.
Приклад, щоб змінити пароль користувача mark необхідно виконати:

В даному випадку пароль не провіряється на складність, тому можна задавати простенькі і короткі паролі.
Про додаткову інформацію звертайтесь до термінала командою man passwd.

Linux – це просто як Borsch

У цьому посібнику розглянуті методи роботи з ОС Linux на базі інсталяційної збірки
Borsch. Збірка створена на основі Debian GNU/Linux. Відбір програм здійснювавася з
метою використання цієї збірки у шкільному курсі інформатики на ПЕОМ з процесором
Intel Celeron 466 і 128 Мб оперативної пам'яті. Розгянуті методи роботи з графічними
оболонками XFCE, Gnome і KDE. Подана інформація про офісні пакети
OpenOffice.org1.1.0 і GNOME Office. Розглянуті методи роботи з комп'ютерними
словниками, педагогічними програмними продуктами а також виконання MS Window-
програм за допомогою системи Wine. Викладено основи адміністрування ОС Linux.
Для вчителів і викладачів інформатики.

Відомості про авторів:
Степан Апуневич, науковий співробітник астрономічної обсерваторії Львівського
національного університету імені Івана Франка, кандидат фізико-математичних наук. Автор
розділів 1.1, 1.5, 1.6.1 – 1.6.8, 2.3.3;
Василь Бойко, студент другого курсу факультету електроніки Львівського
національного університету імені Івана Франка. Автор розділу 1.6.9;
Григорій Злобін, доцент кафедри радіофізики Львівського національного університету
імені Івана Франка, кандидат технічних наук. Автор розділів 1.2 – 1.4, 2.1 – 2.4 (за винятком
2.3.3.), 2.5.7, 2.5.8 , 2.7.3;
Сергій Кудрик ,інженер. Автор українізації офісних пакетів OpenOfficeorg 1.1,
OpenOfficeorg 2.0;
Валерій Семенюк, вчитель інформатики Львівської СШ№80, методист Львівського
обласного інституту освіти. Автор розділу 2.6.

Linux команди конвертування різної інформації

  Конвертування тексту

#dos2unix filedos.txt fileunix.txt              #Конвертувати файл текстового формату з MS DOS в UNIX (різниця в символах повернення кaретки)
#unix2dos fileunix.txt filedos.txt              #Конвертувати файл текстового формату з UNIX в MSDOS
#iconv -l                                       #Виводить список всіх доступних кодувань
#icov -f cp1251 -t UTF-8 file.txt -o file2.txt  #Зміна кодування. Був файл file.txt з кодуванням cp1251, а став файл file2.txt з кодуванням utf-8
#recode ..HTML < page.txt > page.html           #Конвертувати вміст текстового файлу page.txt в html-файл page.html

Конвертування PDF в JPEG

#convert name.pdf name-%03d.jpg                 #Конвертується name.pdf в посторінкові JPEG зображення (в деяких дистрибютивах необхідно встановити пакет imegemagick)
#convert *.jpeg name.pdf                        #Очевидно що це зворотній процес

Конвертування аудіо

Для конвертування аудіо необхідні додаткові 
#cdparanoia -B                                  #Копіювання треків з AudioCD в дану теку wav-файлами
#lame -b 256 in.wav out.mp3                     #Конвертування wav-файлів в mp3 з якістю 256kb/s
#oggenc in.wav -b 256 out.ogg                   #Конвертування wav-файлів в Ogg Vorbis з якістю 256kb/s

Linux команди для моніторингу роботи ОС

  Команди необхідні для моніторингу роботи операційної системи. Всі показники виводяться на екран в режимі реального

часу. Число, після команди означає інтервал часу виводу інформації. Команди дійсно корисні при налаштуванні вашого ПК.

#top         #  Інформфцфя в реальному часі про завантажені процеси, використання ОЗУ. За замовчуванням вона видає задачі які найбільше завантажують процессор, і оновлює список кожні 5 секунд. Найбільш часто використовувані гарячі клавіші:
  * t  Ввім/вим видачі сумарних даних
  * m Ввім/вим видачі інформації про використання пам'яті
  * A  Сортування рядків по максимальному використанню різноманітних ресурсів
  * f  Вхід в меню інтерактивного керування даними
  * o  Дозволяє вам інтерактивно задавати порядок рядків
  * r  Зміна пріорітета процесів за допомогою команди renice
  * k  Видалення процеса за допомогою команди kill
  * z  Перемикання між кольоровим і монохромним варіантом видачі зображення 

#htop        #  Більш розширена онлайн статистика

#dmesg       #  Показує log-файли завантаження ОС і пошук нових пристроїв

#mpstat 1    #  Показує розширену статистику використання ресурсів системи у відсотках

#vmstat 2    #  Розширена статистика використовування віртуальної пам'яті

#iostat 2    #  Розширена статистика переривів пристроїв

#w username      #  Виявляє інформацію про те, які користувачі знаходяться в системі і які процеси працюють від їх імені

#ps           #  Короткий список дійсних процесів

#free         #  Команда показує загальну кількість вільної і використовуваної пам'яті і пам'яті свопінгу, розмір буферів

#sar          #  Збір інформації про системну активність

#netstat      #  Мережевна активність

Здається все що необхідно. 
#iptraf       #Мережева статистика в режимф реального часу.
Команда iptraf завантажує кольоровий інтерактивний монітор, який слідкує за мережевим ip. Цей монітор видає в зручному для читання вигляді наступні дані
  * Статистику мережевого трафіку по TCP підключеням
  * Статистику IP трафіку по мережевих інтерфейсах
  * Статистику мережевого трафіку по протоколах
  * Статистику мережевого трафіку по портах TCP/UPD і по розмірах пакетів
  * Статистику мережевого трафіку по адресам протоколів другого рівня

#ss           #Вивід інформації про сокети і мережеві підключення TCP/UPD
#pmap          #Команда виводить дані про розподілення пам'яті між процесами. Для того, щоб отримати інформацію про використання пам'яті з процесом pid # 47394, введіть:
# pmap -d 47394
#mpstat        #Виводить дані про активність кожного в наявності процессора, процессор 0 буде першим.


 

Огляд дистрибютивів Linux їх історія та походження

У 1983 році Річард Столман заснував проект GNU з метою створення повноцінної Unix-подібної операційної системи (ОС) і наповнення її повністю відкритим програмним забезпеченням (Open Source). На самому початку 1990-х проект зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку , за винятком основного компоненту — ядра. У 1990 році проект почав розробку ядра GNU Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвільдс як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, віддав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукса також вимагали наявності на твердому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі на кшталт LILO. Лінукс швидко перевершив Minix у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.
Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим прикладним програмним забезпеченням у вигляді дистртбютивів Лінукс.

Ось, так воно колись було, а тепер детальний перелік дистрибютивів можна знайти тут.
 Як бачимо існує три основні (не рахуючи маленькі) гілки дистрибютивів:
Debian, Slackware, Red Hat. Розписувати про кожен не буду цю інфу ви можете знайти на вікі. Кожен дистрибютив займає своє почесне місце та несе свою філософію, наприклад: Slackware - старий та консервативний дистрибютив який вважається корінним Linux, тобто з роками в ньому мало що змінюється, а філософія Ubuntu така що кожен користувач може користуватися системою не залежно віж вмінь чи досвіду.
Ось така незначна інформація більше запитуйте в коментарах.

Linux команди для роботи з файлами та дерикторіями

#cd /home               #Перейти в директорію '/home'
#cd ..                  #Перейти в задану директорію рівнем вище
#cd../..                #Перейти в задані директорії двома рівнями вище
#cd                     #Перейти в домашню директорію
#cd~user                #Перейти в домашню директорію користувача user
#cd -                   #Перейти в попередню директорію
#pwd                    #Показати директорію в якій находишся
#ls                     #Показати вміст папки
#ls -F                  #Показати вміст папки з дописом символів що характеризують їх тип
#ls -l                  #Показати деталізований огляд файлів та директорій в даній директорії
#ls -a                  #Показати сховані файли та директорії в даній директорії
#ls -laX                #Виводить форматований список всіх файлів включаючи приховані
#ls *[0-9]*             #Показати файли та директорії які містять в своєму імені цифри 0-9
#tree або lstree        #Показати дерево файлів та директорій починаючи з коріння /
#mkdir dir1             #Створити директорію з іменем 'dir'
#mkdir dir1 dir2        #Створити дві директорії одночасно
#mkdir -p/tpm/dir1/dir2 #Створити дерево директорій
#touch /home/priklad1   #Створити пустий файл
#cat /home/priklad1     #Відкрити файл
#nano /home/priklad1    #Редагувати файл
#gedit /home/priklad1   #Ще одна команда редагування файлу
#rm -f file1            #Стерти файл з іменем 'file1'
#rmdir dir1             #Стерти директорію
#rm -rf dir1            #Стерти директорію і рекурсивно весь її вміст
#rm -rf dir1 dir2       #Аналогічно попередній команді
#mv dir new_dir         #Перейменувати або перемістити файл або директорію
#cp file1 file2         #Зкопіювати file1 в file2
#cp dir/*.              #Зкопіювати всі файли директорії dir в дану директорію
#ln -s file1 lnk1*      #Створити символічне посилання на файл або директорію
#ln file1 lnk1          #Створити фізичне посилання на файл або директорію
#du -sh/home/priklad1   #Виводить розмір заданої директорії або файлу
#locate priklad         #Пошук всіх файлів з ім'ям priklad
 

Загальні команди Linux

В операційних системах з ядром Linux велику кількість завдань краще виконувати за допомогою консолі. Консоль - це такий текстовий інтерфейс в якому користувач "спілкується" з ОС. На прикладі вводить відповідні команди і отримує готовий результат!
Щоб потрапити в консоль потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Alt+F1, взагалі то їх шість, отже переключатись між ними можна в відповідності F2, F3, F4, F5, F6, щоб вийти з консолі потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Alt+F7, хоча насправді ви невийдете, а перейдете в термінал де завантажено графічну оболонку.
Все ж набирати команди можна й використовуючи емулятори терміналу типу Bash. Знайдете у вашому графічному середовищі.
По завершенню набору команд натискаємо Enter і спостерігаємо виконання команд.
Загальні команди Linux:
#uname -a           # Показати версію ядра
#lbs_release -a     # Виводиться інформація про версію Ос Debian і основаних на ній дистрибютивах (включно з Ubuntu)
#clear              # Очищення термінала від рядків попередніх команд
#wall Привіт        # Відправляє на термінали других користувачів повідомлення "Привіт"
#date               # Показує час і дату на даний момент
#cal 2013           # Показує в зручній формі календар на 2013 рік
#hostname           # Показує мережеве ім'я компютера
#!!                 # Виконати останню команду
#history | tail-59  # Показати останніх 50 набраних команд
#exit               # Завершити сеанс користувача
#passwd             # Змінити пароль нинішнього користувача
#shutdown -h now    # Вимкнути комп'ютер
#shutdown -h 12:45  # Вимкнути комп'ютер О 12:45
#poweroff           # Вимкнути комп'ютер
#reboot             # Перезавантаження системи
#cat /proc/cpuinfo  # Виводить інформацію про центральний процесор
#cat /proc/meminfo  # Виводить звіт про використання пам'яті
#cat /proc/swaps    # Показує використання розділу підкачки
#cat /proc/version  # Показує версію ядра Linux
#cat /proc/net/dev  # Показує наявні мережеві адаптери і статистику передачі пакетів
#cat /proc/mounts   # Виводить інформацію про змонтовані файлові системи
#lspci-tv           # Виводить інформацію про PCI пристрої
#lsusb-tv           # Виводить інформацію про підключені USB пристрої
#uptime             # Час, що минув з моменту останнього завантаження

Це були найголовніші команди терміналу, далі буде цікавіше.

Ієрархія файлової системи в Linux

Операційні системи на базі Linux мають чітко виражені місця зберігання даних.
Існує навіть спеціальний стандарт Filesystem Hierarchy Standard (FHS) перекладається приблизно як Стандарт Ієрархії Файлової системи.
У Windows Ви звикли казати диск C та диск D в Linux все не так.
В Linux існує єдиний вузол який називається Кореневий каталог і позначається так /.
На скілки дерикторій Ви б не розбили свій Вінчестер все зводиться до Кореневого каталога.
У кореневому каталозі знаходяться дерикторї(користувачам Windows більш близьке значення цього слова як папка, далі будем думати, що визначення каталог, директорія та папка еквівалентні).
Кожна з даних дерикторій відповідає за свій зміст.
Нижче будуть наведені невеликі описи стандартних дерикторій OC Linux.
/  Кореневий каталог файлової системи Linux в якому знаходяться системні файли та каталоги.
/bin   розміщуються системні програми, а також основні команди ядра Linux.
/boot   знаходиться завантажувальник системи, та інші файли необхідні для старту Linux.
/dev    знаходяться дані про фізичні пристрої та дані про керування ними (можна назвати це драйверами)
/etc    знаходяться системні файли конфігураці. Типу passwd і hosts.
/home  Ваш домашній каталог.
/lib    знаходяться системні бібліотеки та модулі ядра.
/lost+found    знаходяться резервні файли та файли для відновлення системи.
/media В даному каталозі монтуються зміння носії. Для кожного носія створюється підкаталог.
/mnt   В даний каталог монтують (на деякий час) додаткові файлові системи.
/opt    зазвичай установлюють додаткове ПЗ. Яке є доповненням до базового програмного забезпечення.
/proc   занесені дані про псевдофайлову систему, або віртуальну файлову систему з інформацією про процеси та ядро.
/root  Домашній каталог користувача root.
/sbin  Тут знаходяться важливі системні виконуючі файли (бінарні) файли. Файли для запуску системи та команди які зазвичай використовує системний адміністратор такі як reboot.
/srv   В даному каталозі знаходяться незмінні дані про сервіси (тільки для читання)
/tmp    знаходяться тимчасові файли, вони зазвичай стераються коли стають непотрібними. Це назразок області підкачки.
/usr   В даному каталозі знаходяться допоміжні файли (бібліотеки). А також каталог /usr містить ієрархію підкаталогів.
/var   Каталог /var містить в собі різноманітні файли які зазвичай змінюються з часом. Наприклад тут знаходяться збереження до ігор.
Вище наведені каталоги стандартні для усіх Linux систем, а інші каталоги залежать від дистрибютивів.