Розрізняють декілька різних видів пам'яті. З точки зору
мікропроцесора всі види памя'ті ідентичні. Це набір кластерів для зберігання
інформації. Однак в реальному мікропроцесорному пристрої використовують
мікросхеми пам’яті виготовлені по різним технологіям і які мають різні
властивості і призначення. Наприклад, для зберігання програм частіше всього
використовують спеціальний вид пам’яті
(ПЗП). Англійською це звучить як ROM (real only memory).
Вони називаються постійними тому, що допускають лише одноразовий запис
інформації. Після запису інформації в ПЗП вона зберігається там постійно і не
може змінюватись, що в свою чергу виключає випадкову втрату програми.
Запис ПЗП – це спеціальний процес, який виконується за
допомогою так званих програматорів. Існує декілька видів мікросхем ПЗП. В
різних їх видах використовуються різні фізичні принципи. В будь-якому випадку,
програматор змінює структуру різних областей кристала ПЗП таким чином, щоб в
кожному кластері прописалось потрібне число.
Після прошивання ПЗП інформація зберігається в мікросхемі
навіть після вимкнення живлення. Мікропроцесор може тільки читати інформацію з
такої пам’яті. Записати він
нічого не може. Якщо ж програміст помиляється при складанні програми, складе її
таким чином що процесор спробує записати інформацію в ПЗП, то нічого страшного
не станеться. В ПЗП просто залишиться інформація яка там була до спроби запису.
Крім постійного запам’ятовувального пристрою, в будь-якій мікросхемі існує так звана
оперативна пам’ять, або
оперативний запам’ятовувальний
пристрій (ОЗП). Англійською така пам’ять називається RAM. В дану пам’ять процесор може як записувати
інформацію, так і зчитувати. Жодна програма не обходиться без деякої кількості
пам’яті для зберігання великої кількості проміжних
результатів і допоміжних величин. Для цих цілей і служить ОЗП.
Особливістю ОЗП являється те, що при вимкненні живлення
записана в нього інформація втрачається. Поки що сучасна технологія не вміє
створювати мікросхеми, які дозволяють з достатньо більшою швидкістю записувати
інформацію і зчитувати її, але при цьому , не втрачаючи дану інформацію при
вимкнені живлення.
Окремим видом пам’яті
слідує вважати флеш-пам’ять. Дані мікросхеми дозволяють процесору
записувати і зчитувати інформацію. Крім того, записана в мікросхему інформація
зберігається при вимкненні живлення . Однак мікросхеми флеш-пам’яті володіють
дуже низькою швидкодією і не придатні для зберігання оперативної інформації.
Крім того,
алгоритм запису інформації в такі мікросхеми більш складний, чим в попередніх
двох типах. Тому флеш-пам’ять використовується обмежено. В основному для
зберігання деяких рідко змінних констант, значення яких повинно зберігатись і
при вимкненому живленні . Наприклад, в системі керування автомобільної
магнітоли у флеш-пам’яті зберігаються, значення, фіксовані налаштування, даний
вибраний діапазон, даний рівень гучності, тембр, баланс і т.д і т.п.